Кoжeн «білий» турист для індійців – цe «гaмaнeць нa ніжкax», і гoлoвнe зaвдaння числeнниx місцeвиx шaxрaїв – пoлeгшити йoгo пo мaксимуму. Для цьoгo існує мaсa спoсoбів, більшість з якиx лeгкo прийняти зa місцeвий сeрвіс aбo нaвіть людську чуйність. Устaнoвкa прoстa: якщo дo вaс підxoдить місцeвий житeль, фінaнсoвa склaдoвa спілкувaння нeминучa.

1. Жeбрaки

Самий нехитрий варіант – просто просити гроші тих, хто проходить повз. У туристичних місцях збирається величезна кількість інвалідів, матусь з немовлятами, просто босоногих дітей, людей похилого віку – і все простягають руку і заглядають в очі. Деякі зазирають також, звідки ви дістаєте гаманець і куди його забираєте, щоб в натовпі при нагоді витягнути. Жебраки можуть переслідувати «жертву» досить довго, а, якщо їм що-небудь дати, відразу ж налетять інші – ну точно чайки. Від натовпу відбиватися складніше, так що краще не зв’язуватися зовсім.

2. Вуличний сервіс

Фотографії – це окремий бізнес. Місцеві можуть старанно лізти в кадр, а потім просити за це гроші. Щоб туристи захотіли їх фотографувати, намагаються виглядати максимально автентично. У деяких священних місцях, наприклад, в Варанасі, індуси забороняють зйомку, але умовно: офіційної заборони немає, і завжди можна домовитися за гроші.

Часто на ходу до туристів несподівано прилаштовуються масажисти, роблять свою справу, а потім озвучують ціну. Іноді від них буквально доводиться відбиватися.

Є і ввічливі люди, вони вітаються, цікавляться, чи бували ви в Індії, починають розповідати про місцеві визначні пам’ятки, часом дуже цікаво. А потім просять оплатити екскурсію. Якщо ж вона була безкоштовною, значить вас ведуть до магазину або ресторану, який платить посереднику комісію. У разі такого знайомства краще відразу відповісти, що в Індії не в перший раз і все тут вже знаєте.

3. Тревел-агентства

В Індії недосвідченим туристам дуже складно розібратися з місцевим громадським транспортом, їм з радістю допоможуть так звані тревел-агентства: дізнаються будь розклад, замовлять квитки, забронюють житло, навіть карту безкоштовну подарують. Тільки ось комісія за їхні послуги зовсім нескромне – в середньому 200%. Спробувавши повернути куплений в такому агентстві квиток, отримаєте тільки номінальну його вартість або зовсім нічого. У касу за поверненням звертатися безглуздо – на це має право тільки покупець. Ще в цих конторах пропонують послуги з переведення в готівку грошей, теж за високий відсоток – не менш 10. Перед поїздкою краще уточнити у своєму банку: яка комісія буде за зняття, і приймати рішення вже зі знанням справи.

4. Таксі і автобуси

Багато туристів, залишивши затію розібратися з громадським транспортом, беруть таксі, але і тут все непросто. Назвавши перед поїздкою одну ціну, в кінці водій може попросити доплату за багаж або зупинки, навіть за кондиціонер. Тому потрібно попередньо чітко сказати, що обумовлена ціна остаточна.

З автобусами теж все складно: ціни на квитки для місцевих і туристів різні, фіксованої вартості немає, з’ясовувати її доводиться у водія. На одному і тому ж маршруті можна проїхати за різну суму – рятує тільки, що проїзд коштує трохи.

Здачі не буває ні в кого: ні в магазинах, ні у водіїв, так що краще завжди мати з собою дрібні гроші.

5. Готелі

Бронювати житло в Індії – все одно, що грати в рулетку: є шанс поселитися в обраний готель, але він невеликий. Часто заброньовані номери віддають тим, хто приїхав раніше і з грошима. Або номер настільки відрізняється від фото в інтернеті, що мешканці самі відмовляються в ньому жити. Або змінюється ціна. Загалом, варіантів маса. Часто бувають проблеми з водою, інтернетом, тому спочатку перевірте номер, і тільки потім віддавайте гроші – отримати назад їх практично нереально. Виняток становлять тільки мережеві або многозвездной готелі, але ціни в них досить високі, і не у всіх містечках і, тим більше, селах такі є.

Потрапити в заброньований готель теж непросто: таксисти і тук-тукери часто говорять, що такого готелю немає, або що вона погана, щоб відвезти в «хорошу» і отримати від її господаря винагороду.

6. Ресторани та магазини

Індійські ресторани працюють за різними тарифами: для місцевих і для туристів, тому в них завжди два меню. Можна спробувати зробити замовлення на хінді і заощадити, але без знання мови це складно.

В магазинах майже на всі товари вказані ціни в рупіях, продавці зазвичай трохи до них додають. При покупці води обов’язково перевіряйте, ціла чи кришка – в пляшці може виявитися звичайна водопровідна вода. Оптимальне рішення – купувати газовану воду: її неможливо підробити. Поставивши собі за мету купити сувеніри, краще порівняти ціни в декількох місцях, впевнено торгуватися і не вірити історіям про підробки у конкурентів.

ВконтактеFacebookTwitterGoogle+
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ